Вулиця Руська

Ми зараз підходимо до Руського кварталу. Назва походить від слова русини, так впродовж століть і аж до середини XX ст. на цих землях називали українців.

Заселення цієї частини міста почалося ще у ХІІІ ст. На початку ХV ст. основною вулицею кварталу була вулиця Соляників, оскільки її мешканці возили сіль та торгували цим дорогим і потрібним товаром. Коли у 1525 році рішенням Пйотрковського сейму українцям було дозволено володіти нерухомістю лише в межах одного кварталу, ця територія стала Руським кварталом. Вулиця Соляників почала називатися Руською.

Перед нами – православна церква Успення Богородиці (ХVІ ст.).

У цьому соборі у 30-х рр. XVII ст. відбулася хіротонія митрополита Петра Могили, засновника Києво-Могилянської академії у Києві, про що говорить меморіальна дошка на фасаді поряд з входом.

Про цей храм я розповім Вам згодом, а зараз перейдемо дорогу і оглянемо будинок, що знаходиться за нашими плечима.

Хіротонія (рукоположення, рукопокладення, рукопокладання, поставлення, висвячення) – християнське богослужіння, під час якого відбувається таїнство поставлення в священнослужителі.

Петро Могила (1596-1647) – митрополит Київський і Галицький (1633-1647) богослов, церковний і культурно-освітній діяч, меценат, реформатор освіти в Україні. Син молдавського господаря Симеона. Вчився у Львівській братській школі, університетах Європи. В 1632 р. домігся легалізації православної церкви польською владою. Реформована ним колегія стала найбільшим освітньо-науковим закладом східної Європи – Києво-Могилянською академією. На його кошти та за його сприяння реставруються пам’ятки княжого Києва, проводяться напевно перші в Україні археологічні розкопки, відбудовуються храми (втому числі Софія Київська). Могила – відомий богослов. Петро Могила канонізований в грудні 1996 року УПЦ КП.

Прекрасний будинок на протилежній стороні зайняв площу трьох середньовічних кам’яниць. Він збудований в 1905 р. за кресленнями архітектора Івана Левинського та його послідовників – Тадеуша Обмінського й Олександра Лушпинського. Будинок з гостроверхими дахами, характерними для карпатської дерев’яної архітектури, є щедро декорований традиційною українською керамікою, ліпниною, металом. Цей будинок належить до кращих зразків українського Модерну не лише в Галичині, а й в Україні. Він споруджувався для українського товариства «Дністер». У цьому будинку працювало чимало відомих представників українського руху, відбувалися зібрання громадських та політичних діячів, діяло спортивне товариство «Україна» і навіть відбувся сценічний дебют відомого актора та режисера Леся Курбаса, про що свідчить меморіальна дошка на фасаді.

Лесь Курбас (1887-1937) – актор, режисер, драматург, перекладач, громадський діяч. Фундатор нового українського модерного театру «Березіль». Одна з найяскравіших постатей доби Розстріляного Відродження. Походить з Самбора, закінчив Львівський та Віденський університети. У Першу світову війну – січовий стрілець. Народний артист УРСР з 1925 року. Серед учнів Курбаса актори: Наталія Ужвій і Амвросій Бучма. У 1933 році звільнений з посади директора театру «Березіль», заарештований у Москві, де у Державному єврейському театрі готував виставу «Король Лір». Засланий в концтабір, там ставив кілька вистав за участю в’язнів. У 1937 році розстріляний у Соловецькому таборі.

Цей текст є частиною екскурсії “Вулицями середньовічного Львова”, авторства екскурсовода Миколи Хилюка. Замовити проведення цієї екскурсії Ви можете за номером тел. +38 (093) 486-56-07 (Микола).

Поділіться враженнями

Ім'я (обов'язково):

Email (обов'язково)

Сайт (не обов'язково)

Ваш коментар:


(відповідь вкажіть цифрою)