Проспект Свободи
Споруди Оперного театру та Національного музею були останніми акордами у формуванні ансамблю головної вулиці Львова. А формування її почалося у 80-х роках XVIII ст. На місці колишніх фортечних валів було влаштовано «променаду». Нижні вали, а саме таку назву отримало новопостале місце для прогулянок, спочатку було досить химерним поєднанням великосвітської елегантності та містечкової провінційності. Тут було насаджено дерева, розставлено лавки, влаштовано павільйони з кавою та прохолоджувальними напоями. У той самий час, коли тут прогулювалися пани і панянки із середовища, що вважало себе міськими вершками, інші львів’яни, з менш претензійних верств, ламали деревця та лавки, розвішували сушитися білизну і виганяли пастися домашню худобу. Порядок тут був наведений у другій половині XІX ст., коли сюди був перенесений центр міста.
Погляньте, через дорогу видно реконструйовану частина збереженого середньовічного оборонного муру з відновленою «вежею крамарів». Колись на внутрішньому міському мурі таких веж було близько 30.
Будівництво на центральному проспекті особливо пожвавилось після того, як Львів став столицею провінції «Королівство Галичини і Володимирії» Австрійської імперії. «Батьки» міста – родовита шляхта і буржуазія чванились своїм достатком, виставляли його на показ. Замовники, а за ними і архітектори понад усе керувались бажанням не відставати від Європи, зробити Львів схожим на Відень та інші блискучі столиці.
Зверніть увагу на цю наріжну споруду. Це будинок колишньої Галицької ощадної каси, збудований архітектором Юліаном Захарієвичем у стилі віденського Неоренесансу (1891). Портал будови прикрашений вигнутим балконом. Вгорі будинок увінчаний мідно-черепичним куполом, перед яким розміщена скульптура (автор – Леонард Марконі), яку мешканці міста часто називають «Львівською статуєю Свободи» за схожість із відомою нью-йоркською скульптурою. Хоча насправді ця скульптурна композиція Має назву «Ощадність» і символізує економічне процвітання нашого краю, оскільки Галицька ощадна каса фінансувала промислові установи та будівництво.
Тепер у цьому приміщенні знаходиться Музей етнографії та художнього промислу. Особливо відомий є музей своїми колекціями народних костюмів та годинників.
Тепер зверніть увагу на будівлю «Гранд-Готелю», що знаходиться поруч з Музеєм етнографії. Він був збудований у 1893 р. за проектом Е. Герматника. Виразні скульптури фасаду – могутні атланти, виконав той самий скульптор, що і скульптурну групу «Ощадність» – Леонард Марконі. «Гранд-Готель» одним з перших у Львові отримав у 1893 році електричне освітлення.
Цей текст є частиною екскурсії “Вулицями середньовічного Львова”, авторства екскурсовода Миколи Хилюка. Замовити проведення цієї екскурсії Ви можете за номером тел. +38 (093) 486-56-07 (Микола).
