Привид Музею книги

У Музеї мистецтва давньої української книги був свій привид. Два місяці в році, в листопаді та грудні, працівники чули, що хтось у фондах кашляє і човгає.

З кімнат фондів долинає неймовірний гуркіт, схожий на ламання полиць. Натомість, коли двері відчинити, то книжки собі мирно стоять. А якось був випадок, коли богослужбова книга, повільно зсовуючись, гупнула під ноги працівникам музею, розгорнувшись на розділі «Чин поргєбєнія» (з церк. слов. “Обряд похорону”).

У музеї вірять, що це привид друкаря Івана Федоровича, який таким чином просив про належне поховання. Адже кістки, які, ймовірно, належали книгодрукарю зберігалися у дерев’яній коробці у фондах музею і були протягом 4-х десятиліть фактично музейним експонатом.

Іван Федорович останні роки свого життя провів в Онуфріївському монастирі, де і був похований 5 грудня 1583 р. Його похоронили в дворику монастиря, де розмістили і плиту, на якій, за заповітом Федоровича, написали «Друкар книг перед тим не бачених». Згодом у XVIII ст. переносили тамтешній цвинтар по території монастиря, в тому числі могильну плиту друкаря, а його останки теж десь перезахоронили. За певний час відомості про точне місце перезахоронення загубились.

У 1970-х рр. в Онуфріївському монастирі створили Музей книги Івана Федорова при Львівській галереї мистецтв, а питанням пошуку останків зайнявся директор галереї Борис Возницький. Фахівці звернулись до архівних документів і знайшли старий план монастиря, на якому в одному місці був поставлений хрестик і написано “Іван Федорович”. За цим планом Возницький, під час ремонтних робіт у 1971 р., виявив в замурованій ніші в стіні церкви поховання двох людей. За припущенням – Івана Федоровича та його сина Івана Друкаревича, оскільки друкар був похований із сином. Експертиза засвідчила, що ці люди були родичами.

Але цих припущень науковцям було недостатньо. Виявлені останки не були перепоховані, бо в подальшому планувалось провести ґрунтовні наукові дослідження, на які весь час бракувало коштів. Після того, як монастир в 1990 р. знову став діючим, Музей книги перенесли в приміщення позаду Палацу Потоцьких на вул. Коперника, де він знаходиться і дотепер. Останки перевезли з музейними фондами.

В 2005 р. Львівська галерея мистецтв провела попереднє антропологічне обстеження цих останків. Дослідження показали, що в похованні знаходяться кістки 4 осіб, які, можливо, потрапили туди випадково при перепохованні. Один зі скелетів належав особі, яка прожила понад 65 років.

Спеціальні експертизи нарешті провели в 2014 р. і підтвердили, що останки належать саме Федоровичу. Допомогли у цьому польські науковці. Дослідження були проведені у Вроцлавському університеті, вчені підтвердили на 99% автентичність останків. Адже вони містять багато ртуті, олова, свинцю. Науковці зазначили, що найстарший скелет належить людина, яка однозначно займалася книгодрукуванням.

Останки першодрукаря перепоховано в стіні Церкви св. Онуфрія, де встановили копію надгробку Івана Федоровича, яку зробили на основі рисунка оригінальної плити.

Поділіться враженнями

Ім'я (обов'язково):

Email (обов'язково)

Сайт (не обов'язково)

Ваш коментар:


(відповідь вкажіть цифрою)