Привид чорної труни
В 1826 р. завалилася вежа старої ренесансної ратуші, тому саму ратушу також вирішили розібрати. Разом зі старим будинком зник і привид чорної труни, про який легенда розповідає, що він з’являвся опівночі, літав по сходах, коридорах і залах ратуші, а луна розносила моторошний скрипіт і стогін.
Нічна сторожа і родина сурмача, який мешкав у кімнатці на балконі вежі, щоразу зі страхом прокидалися. Ніхто не міг пояснити появу чорної труни, та ось один із лавників (суддів) розгадав таємницю. Одного разу колегія лавників не досить ретельно розглянула судову справу і засудила невинного чоловіка на тортури і смерть. Згодом знайшли справжнього винуватця злочину, але було вже пізно – невинний постраждав. Після цього у ратуші почала з’являтися чорна труна, як грізна пересторога для неправедних суддів. Інші кажуть, що вона з’являлася в ніч перед стратою. Нове покоління лавників зробило напис великими буквами на обкладинці книги судових вироків: “Пам‘ятай про труну, що сходами і залами ходила”. Кожен хто брав книгу до рук, вже дуже добре думав перед тим, ніж приректи когось на тяжку смерть.
