Львівські в’язниці

Щодо львівських в’язниць, то у самій ратуші їх було декілька. Більшість середньовічних львівських тюрем являли собою здебільшого ями, викопані в землі. Арештанти підсолоджували своє життя пияцтвом. Бургомістр Мартин Кампіан стверджував, що це не в’язниці, а шинки, де зранку повно горілки, а звечора – медівки. Річ у тім, що міська влада не виділяла засобів на годування в’язнів, тому обов’язки їх утримання повністю покладалися на родичів. Принесених до буцегарні харчів ніхто не перевіряв, тому до камери досить часто потрапляли і алкогольні напої. В’язні іноді напивалися так, що починали горланити пісень.

Однією з ознак суворого життя у львівських в’язницях була непроглядна темрява. Якось у липні 1635 р. кілька ув’язнених у ратуші поскаржилися до магістрату на те, що міські службовці побили їх у тюремній камері, посилаючись при цьому на свідчення тих, хто їх відвідував у тюрмі та бачив завдані рани. Звинувачений у перевищенні своїх повноважень Якуб Гізельчик захищався, стверджуючи, що жодних ран свідки бачити не могли через тотальну темряву, яка панує у міських в’язницях.

Цікаво, що у Львові спеціально варили пиво навіть для в’язнів. Таких в’язнів утримували на Високому замку і це здебільшого були дуже важливі особи. Там таки була невеличка пивоварня.

Слід зауважити, що в Середньовіччі до в’язниць садили лише під час слідства або за дрібні провини. Виконавцем більшості видів покарань був міський кат.

Члени Успенського братства за дрібні провини часто відбували покарання у верхньому ярусі вежі Корнякта. Такі ув’язнення не були надто довгими, вони тривали зазвичай декілька годин і не більше одного дня. Якось за запізнення на засідання Братства довелося посидіти на вежі навіть його засновникам Петру Красовському та братам Рогатинцям. Аби зачинені на вежі братчики не нудилися, їм давали перетоплювати віск.

Поділіться враженнями

Ім'я (обов'язково):

Email (обов'язково)

Сайт (не обов'язково)

Ваш коментар:


(відповідь вкажіть цифрою)