Каплиця Боїмів
В Середньовіччі катедру оточував цвинтар, який ліквідувала в кінці XVIII ст. австрійська влада. В межах того кладовища було декілька каплиць, що стояли окремо від споруди храму, пощастило вціліти лише каплиці Боїмів.
Ця цінна пам’ятка пізньоренесансної архітектури була споруджена на початку XVII ст. для родини заможного купця Георгія Боїма, вихідця з Угорщини.
Автор каплиці невідомий, припускають, що ним був уродженець Вроцлава Андрій Бемер. Зразком для будівництва служив королівський мавзолей у Вавельському замку (Краків).
Головний фасад каплиці, що весь вкритий різьбою по каменю, нагадує іконостаси українських церков.
У першому ярусі в нішах стоять скульптурні зображення апостолів Петра і Павла.
Над дверима, вікнами та нішами є круглі медальйони із зображеннями пророків, ще вище – картуші з латинськими цитатами пророцтв з Біблії, що стосуються приходу Христа.
Різьба другого ярусу відображає тему «Страстей Господніх». Над дверима знаходиться скульптурна композиція – «Зняття з Хреста». Над лівим вікном – «Шлях на Голгофу», трохи вище – «Коронування терновим вінком», зліва «Взяття під стражу». Над правим вікном – «Розпинання Ісуса», вище – «Насміхання над Ісусом», ще правіше – «Ісус перед Пилатом».
Вище під куполом – овальне вікно з фігурою розп’ятого Христа з пристоячими Богоматір’ю та Іоанном Богословом.
Ще однією особливістю каплиці є фігура Ісуса Христа на куполі, що сидить під хрестом, опираючись на свою ліву руку. Це образ Христа Скорботного. Під куполом є латинський напис, який перекладається так: «… гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль як мій біль…» (Плач Єремії 1,12).
Перед тим як ми зайдемо всередину каплиці, зверніть увагу на цей дверний замок. Маючи приблизно 4 століття, він все ще працює.
Композиційним центром інтер’єру є вівтарна стіна, яку умовно можна поділити на 3 яруси.
У нижньому ярусі розміщені 4 фігури пророків, які немов тримають на собі весь вівтар (зліва на право: Єзекіїль, Мойсей, Аарон, Єремія). Фігури стоячих євангелістів (зліва на право: Матвій, Лука, Марко, Іван) розділяють вівтар на 2 частини.
Центральне місце середнього ярусу займає барельєф «Молитва Ісуса в Гефсиманському саду» («Моління про чашу») – найдраматичніший момент Страстей Христових, поруч – троє учнів, що сплять «Петро, Яків та Іван». Під композицією – барельєф «Старозавітна Пасха» – як поєднання Нового і Старого Заповітів.
Зліва – «Тайна вечеря», у правій частині зображений Юда і звір під лавою. З причини цього зображення тодішній єпископ довгий час не хотів освячувати цю каплицю. Трохи вище над «Тайною вечерею» зображене «Розп’яття». Справа від «Молитви Ісуса в Гефсиманському саду» композиція «Омивання ніг», вище – «Покладення до гробу».
Центральна частина верхнього ярусу між колонами містить барельєф «Поклоніння Ягняті» («Новозавітна Пасха»).
Трохи вище зображена сцена «Страшного суду» та «Бог Отець». Завершує композицію Архангел Михаїл, що роздавлює голову сатани. Чотири жіночі фігури, що оточують сцену «Поклоніння Ягняті» уособлюють: Fides (Віру), Charitas (Любов), Justicia (Справедливість), Paziencia (Терпіння чи Мир).
По лівій і правій стороні від колон знаходяться барельєфи «Воскресіння» та «Вознесіння».
На зелених картушах під куполом зображені Богородиця та Ісус Христос, на інших двох парусах знаходяться геральдичні картуші Георгія та Ядвіги Боїмів.
А тепер зверніть увагу на купол. Розміри кесонів зменшуються з наближенням до верхівки купола. Таке їх розташування, вдало вибраний блакитний колір тла, а також восьмигранний світловий ліхтар, створюють враження значно більшої висоти каплиці, аніж вона є насправді.
Внутрішня поверхня купола складається з 3-х рядів кесонів, по 12 в кожному ряду із зображеннями біблійних персонажів. У кесонах нижнього ряду знаходяться барельєфи 12 пророків і 12 постулатів Апостольського символу віри – найдавнішого християнського символу віри; в кесонах другого ряду розміщено зображення Ісуса, 4-х Отців Церкви (Ієронім, Амброзій, Григорій, Августин), євангеліста Луки та ангелів, що тримають символи тортур Господніх; в кесонах третього ряду розміщено картуші з емблемами та розетками і 5 зображень ангелів, що тримають таблички з латинськими словами, що перекладаються так: Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваот. (Іс.6:3), (Об.4:8).
Над світловим ліхтарем верхня частина куполу прикрашена вісьмома рельєфами ангелів та фресковим зображенням Святої Трійці. Ангели тримають стрічки з фрагментами напису: «Слава во вишніх Богу, і на землі мир людям доброї волі». (Лк.2:14).
На південній стіні інтер’єру вмонтовано 2 епітафії.
Цікавою є епітафія Боїмам, де у центрі композиції – скульптурна група «Пієта» (Оплакування Христа Дівою Марією), з обох боків від якої розміщенні уклінні фігури Георгія та Ядвіги Боїмів, вище – їхні діти і онуки.
Поруч – епітафія зятеві Боїма – Зиґмунду Бреслеру.
Епітафії зроблені з чорного мармуру, білого та сірого алебастру.
Фасад і нижній ярус вівтаря виконані з вапняку, верхній ярус і підкупольне оздоблення виконані в техніці стукко (суміш вапна, гіпсу і меленого алебастру або мармуру).
Каплиця побудована із пісковику.
Східну стіну каплиці прикрашають два фрескові портрети Георгія Боїма та його дружини Ядвіги, північну – фрескові зображення Богоматері та Христа, а над ними – барельєф «Юрій Змієборець».
Зверніть увагу на двері з правого боку. За ними починається тунель, довжиною 50 м, через який можна було дійти до будинку родини Боїмів.
На початку XVIII ст. в каплиці поховали останніх з роду Боїмів, а в кінці століття їх останки перенесли на кладовище за межу міста.
Вийдемо з каплиці та продовжимо нашу екскурсію.
Скульптури біля катедри – це статуї святих, які було поставлено навколо храму після ліквідації кладовища.
Всього 7 постатей. Між каплицями Пресвятих Дарів та св. Казимира знаходиться скульптура св. Андрія Первозванного, між каплицями Розіп’ятого Христа та Христа Милосердного – св. Павла, а між каплицями св. Йосифа та Розіп’ятого Христа – св. Петра. Біля вівтарної частини поміж контрфорсами знаходяться постаті чотирьох євангелістів (починаючи від каплиці Боїмів) – свв. Іван Богослов, Лука, Марко, Матвій.
Коли ми були у середині храму і споглядали копію ікони Матері Божої Ласкавої, я обіцяв Вам розповісти історію цієї ікони.
Зверніть увагу, на східній стіні катедри знаходиться фреска, вона є приблизною копією цієї ж ікони.
У 1598 році, у Альберта Домаґалича, члена міського суду померла дочка. Люблячий батько замовив у художника ікону Богоматері і наказав повісити її над могилою дочки з зовнішньої сторони апсиди храму.
Згодом було вирішено поставити тут каплицю, завершив спорудження якої брат тієї дівчинки Іоанн Домаґалич в 1644 році.
Цей напис під портретом брата дівчинки засвідчує нам правдивість цієї трагічної і зворушливої історії.
Через якийсь час ікона прославилася різними чудесами.
Наприкінці XVIII ст. австрійська влада, ліквідовуючи цвинтар навколо катедри, наказала розібрати в числі інших і цю каплицю. Чудотворний образ Матері Божої Ласкавої було перенесено до храму і розміщено у головному вівтарі.
В 1946 р., після закінчення Другої світової війни, оригінал ікони було таємно вивезено до Польщі. Поляки побоювалися, що атеїстична радянська влада захоче знищити ікону, адже подібних прикладів було багато.
Отож, на сьогоднішній день у Латинській катедрі знаходиться копія ікони.
А це, зверніть увагу, надгробна плита з каплиці міщан Шольц-Вольфовичів, сама каплиця не збереглася. Тут зображена родина Шольц-Вольфовичів, яка молиться перед Воскреслим Ісусом, на задньому плані ліворуч зображений Єрусалим, а праворуч – Голгофа.
До зовнішніх стін катедри підвішено декілька ядер. Під ядрами для пояснення зроблено написи латиною. Ось це ядро стосується турецької облоги 1672 року. Тоді під час чергового штурму одна з гарматних куль перелетіла через мури, пробила вікно у Кафедральному костелі і, впавши перед вівтарем, не вибухнула. Це було визнано справжнім чудом. Пізніше саму кулю з відповідним написом, що засвідчує правдивість події, вивісили на одній із стін костелу.
Цей текст є частиною екскурсії “Вулицями середньовічного Львова”, авторства екскурсовода Миколи Хилюка. Замовити проведення цієї екскурсії Ви можете за номером тел. +38 (093) 486-56-07 (Микола).
