Бали у братів Сіньйо

В будинку №13 на пл. Ринок з 1775 р. відбувалися міські бали. Цей будинок тоді належав братам Сіньйо (Signio). Крім того, ця будівля стала традиційним місцем вирішення приватних справ за допомогою кулаків. В кінці XVIII ст. у Львові навіть з’явилися кумедні евфемізми пов’язані з танцювально-хуліганськими вечорами на площі Ринок, як наприклад, заробити сіньйо – “мати синці”, маленький триногий стілець, що часто ставав аргументом у бійках, називався “сіген”. Урешті-решт поліція заборонила братам проводити бали. Сіньйо поскаржилися до Відня, і дозвіл було поновлено, проте з умовою, що організатори попереджатимуть поліцію про плановані забави і суворо дотримуватимуться порядку.

Найчастіше причиною бійок та конфліктів були суперечки про порядок танців. Хтось замовляв англійську кадриль, а хтось – полонеза. І починалося. Щоб застрахуватися від подібних непорозумінь, 29 грудня 1775 р, львівська влада оголосила спеціально розроблені правила влаштування балів. Передбачено було порядок танців, час і тривалість перерв тощо. Суворо заборонялося входити до танцювальної зали з шаблею або шпагою, а також в острогах. Остання заборона мала вберегти дам від небезпеки бути “роздягненими” несподівано зачепленою за полу плаття острогою. Втім, такі випадки все ж траплялися, про що свідчать фривольні карикатури, що поширювалися містом по слідах танцювальних “конфузів”.

На балах мав бути присутнім офіцер поліції, а в 1840 р. в структурі міської поліції навіть встановили спеціальну посаду службовця, що стежив за проведенням танцювальних вечорів та балів у Львові.

Поділіться враженнями

Ім'я (обов'язково):

Email (обов'язково)

Сайт (не обов'язково)

Ваш коментар:


(відповідь вкажіть цифрою)