Пам’ятник Івану Підкові
На площі навпроти колишньої гауптвахти – пам’ятний знак, встановлений на честь запорізького козака Івана Підкови, який боровся проти турків. Автором композиції є скульптор Петро Кулик, який передав її в дар місту.
Іван Підкова мав рідкісну фізичну силу, запросто ламав руками підкови (за це запорожці ї прозвали його Підковою), міг зупинити віз, запряжений 6 (шестериком) коней, ухопивши його за заднє колесо тощо.
Яким же чином доля Івана Підкови пов’язана зі Львовом? Коли Галичина потрапила під владу Польщі, молдавські господарі визнали себе васалами польського короля з надією знайти у ньому захисника від зазіхань Османської імперії. Але Польща була не в змозі захистити навіть українські землі, які знаходились під її владою. Практично єдиною силою, що чинила опір туркам, були козаки. У 70-ті роки XVI ст. козак Іван Підкова добився титулу молдавського господаря. Об’єднавши сили молдаван і українців, він неодноразово завдавав відчутних ударів турецькій армії. Але сили були нерівними, тому Іван Підкова змушений був відступити на територію Польщі. У цей час польський король, готуючись до війни з Московською державою, не хотів ускладнень з Туреччиною. Тому він підступно наказав схопити Підкову і стратити його на вимогу турків. 16 червня 1578 року Підкова був страчений на площі Ринок у Львові.
Цей пам’ятник був встановлений ще у радянський час, а тоді широко декларувалося верховенство російського народу над іншими. Тому тут було вказано, що «Іван Підкова – герой спільної боротьби російського, українського та молдавського народів проти турецьких поневолювачів…». Вже в часи незалежності України, хтось регулярно замальовував білою фарбою на пам’ятнику слово «російського». А інші відновлювали цей напис. І лише в 2007 році в це місце була вмонтована металева підкова.
Проте, історична правда в тому, що Іван Підкова просто фізично не міг бути героєм російського народу. В цього народу є достатньо своїх героїв, тому не потрібно їх відбирати у інших.
Під час робіт по благоустрою площі один з робітників, знімаючи бульдозером шар землі, наштовхнувся на старовинну цегляну кладку. Знахідкою зацікавилися археологи. Був знайдений фундамент шпиталю св. Духа, побудованого на цій площі ще в кінці XIV ст. Де проходили стіни будівлі можна побачити, якщо уважно придивитися до бруківки.
На початку XVII ст. у Львові побував італійський архітектор Ауреліо Пассаротті. Він склав план фортифікаційних споруд і намалював вид міста. Через 10 років за його малюнком була зроблена гравюра. Один з відтисків зберігся – на ньому схематично показано комплекс споруд, серед яких був і шпиталь.
Цей текст є частиною екскурсії “Вулицями середньовічного Львова”, авторства екскурсовода Миколи Хилюка. Замовити проведення цієї екскурсії Ви можете за номером тел. +38 (093) 486-56-07 (Микола).
